Просимо звернути увагу!
Контакти гарячих ліній щодо психологічної підтримки населення під час воєнного стану
доступні за посиланням.
- Ви тут:
-
Інформація батькам
- Готуємось до школи
Як же перевірити, чи готова Ваша дитина до школи?
Одним із головних критеріїв готовності дитини до школи є рівень розвитку дрібної моторики пальців рук.
Що таке дрібна моторика? Так називається злагоджена і уміла робота наших пальців. Вона тому і називається дрібною, що пальці змушені виконувати складні та точні рухи.
На кистях рук розташовано безліч рефлекторних точок, від яких поступають імпульси у центральну нервову систему. Чим краще розвинені дрібні рухи пальців, тим гармонійніше розвивається людина. Саме завдяки розвитку дрібної моторики пальців рук у дитини розвиваються психічні процеси (пам’ять, мислення, увага, сприймання), інтелектуальні та творчі здібності. Доведено, чим краще розвинена дрібна моторика пальців рук, тим швидше розвивається мовлення.
Отож, щоб визначити рівень розвитку дрібної моторики пальців рук, виконайте зі своєю дитиною такі завдання.
ТЕСТ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ РОЗВИТКУ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ
Завдання 1
Запропонуйте дитині якнайшвидше вкинути у пляшку 10 квасолин по одній і закрутити її кришечкою. Визначте час.
Завдання 2
Запропонуйте дитині на друкованій основі обвести плавні лінії по точках в одному темпі м’яким простим олівцем.
Завдання 3
Запропонуйте дитині на друкованій основі обвести малюнки м’яким простим олівцем, якомога точніше повторюючи їх контур. Малювання плавних і прямих ліній в різному напрямку і темпі.
Загальна інтерпретація результатів:
- НИЗЬКИЙ РІВЕНЬ – дитина складає квасолини за 40 с; лінії на малюнках не збігаються, рука напружена, стержень олівця ламається або прориває папір;
- СЕРЕДНІЙ РІВЕНЬ – складає квасолини за 30 с; лінії на малюнках у завданнях 2 і 3 збігаються, допущені три-чотири помилки;
- ДОСТАТНІЙ РІВЕНЬ – складає квасолини за 25 с; лінії на малюнках збігаються, допущені дві помилки;
- ВИСОКИЙ РІВЕНЬ – складає квасолини за 20 с; лінії на малюнках збігаються, помилок немає.
Для початку Ви визначили рівень дрібної моторики пальців рук. Надалі очікуйте тестові завдання на визначення рівня розвитку психічних процесів, інтелектуальних і творчих здібностей, соціальної і фізичної готовності.
Підготувала практичний психолог Олена Степанчук
Як підготувати дитину до школи?
- Частіше розмовляйте у присутності дитини про школу, шкільне життя. Спрямовуйте дитину на серйозне ставлення до навчання.
- Не приховуйте труднощів, які чекають малюка у школі, але формуйте у нього впевненість у їх подоланні.
- Частіше звертайте увагу дитини на її зовнішній вигляд, хороші вчинки школярів.
- Навчіть сина чи дочку найпростіших навичок самообслуговування (вмиватися, чистити зуби, одягатися, доглядати одяг, акуратно їсти).
- Привчіть дитину лягати спати та вставати у певний час (лягати спати не пізніше дев’ятій годині вечора, вставати о сьомій годині ранку).
- Заохочуйте малюка до малювання кольоровими олівцями, письма ручкою (написання паличок, кружечків, квадратиків).
- Прищеплюйте дитині дбайливе ставлення до книжок, олівців, зошитів, фломастерів. Навчіть їх правильно гортати сторінки.
- Не стримуйте інтерес до навчання, заохочуйте малюка до набуття знань, обміну враженнями від почутого, побаченого.
- У будь – якій конфліктній ситуації не принижуйте гідності дитини, прагніть заохотити її до самовдосконалення.
- Завжди прагніть підтримувати вихователя, вчителя, не критикуйте його в присутності дитини.
Готуємось до школи
- Розпочинайте підготовку до школи з ігор, під час яких діти могли б набути нових знань, умінь і навичок, а також розвивати свої здібності. Мова гри найбільш зрозуміла дітям, тому грайтеся з ними («Чого не стало?», «Що змінилося?», «Слова-міста», «Назви одним словом», «Я знаю п'ять назв квітів, посуду, меблів…» тощо).
- Дотримуйтеся систематичності занять: 10–15 хв. щодня можуть дати ліпший результат, а ніж година чи дві на вихідних.
- Оцінюйте успіхи дітей, а в разі невдач — підбадьорюйте їх («Нумо спробуймо разом, я впевнена, усе вийде», «Ліпше буде зробити так» (показ, пояснення).
- Стежте за власним настроєм. Діти емоційно чутливі, тому якщо вам не хочеться гратися в якусь гру або ви погано почуваєте себе, ліпше відкладіть заняття. Із похмурим настроєм або над силу не грайтеся з дітьми. Ігрове спілкування має бути цікавим та емоційно-позитивним і для них, і для вас.
- Відвідайте разом із дітьми школу, де вони навчатимуться, покажіть їм, де роздягальня, їдальня, туалет, тощо.
- Розкажіть дітям про розпорядок дня у школі, про те, що діти мають робити під час уроку, коли і як можна звернутися до вчителя. У цьому також може допомогти гра «Школа», завдяки якій діти створюють певний образ про школу, поведінку в ній.
- Поділіться власним досвідом шкільного життя, звісно, якщо він позитивний («Коли я уперше прийшов у школу, я теж нічого не знав, а потім учитель нам все показав показав і розповів...»), розкажіть про смішну ситуацію, яка виникла на уроці, тощо.
- Читайте дітям твори про школу, школярів, учителів.
- Формуйте в дітей об’єктивне уявлення про школу і навчання, не ідеалізуючи, водночас і не залякуючи майбутніх школярів, адже відоме перестає бути незрозумілим, таким, що турбує і лякає.